Я до тебе прийду уночі.
Ти, пробач, в день не зможу ніяк!
Перепони малює свої –
День,
а в ночі,
все не так, все не так….
Твоє ліжко, як зоряний світ,
Як планета, далека моя,
Тут нема, а ні горя, ні бід,
Тут освячена небом земля.
Вітром теплим під ковдру майну,
Обережно, це мій і твій сон!
Ніжно тіло твоє обгорну,
Вже ніяких нема перепон…
Сон – це? Чи, може, і ні?
Де реальність, а де міражі?
Стогін твій пролунав в тишині…
Це кохання твої, і мої…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.12.2009
автор: traven`