Cудили, судили люди,
Тавром заліпили світ.
- Ти ж любиш?
Скажи, що любиш!...
Не просто ж горюють груди...
Не просто ж душа болить...
Крізь дощ і тіняву сутінь
Ми виберемось на світ.
І святом нам буде будень,
І сяйвом засяє грудень,
Народиться білий світ...
Непізнана, непізнанна,
Блаженна і навісна...
- Ти, мила, моя кохана.
Єдина моя коханка.
Кохана моя жона.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162563
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.12.2009
автор: Оксана Рибась