Глобальне потепління на душі..
Мені здалося це кохання слід,
І наче щастя, та кінець страшний ,
Цей слід засипав зранку білий сніг.
Все кинувши, тікати звідусіль,
Ховаючи обличчя в перехожих.
Цей видуманий і можливий біль,
Не на який бо інший геть не схожий.
Можливо забагато сентиментів
У зимні нуднуваті вихідні,
Але я зупинюся на моменті,
Щоби нарешті тобі вимовити – Ні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162283
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2009
автор: Вера Иосенко