Було так боляче
Так тихо, невпізнанно
І лиш самотність бродить навкруги
Солоні сльози сипались на рани,
А все зникало в вічність, в нікуди.
Ти плакала не вперше й не востаннє
І знала це та не могла іти.
Ти впала….
А душа розбилась
Об камінь гострий мрії й простоти,
Та ти не відчувала болю.
Лише кричала страху навздогін.
І не боялася більш виду крові,
Що капала із крил твоїх.
Лише летіла, в мороку до світла
І не здавалася сумнівам терпким.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160948
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2009
автор: Сонячний Янгол