Лунають вистріли повсюди,
Під шумом куль, підкошуються люди.
Лютий ворог на нас йде,
Хто ж від нього нас спасе?
Хто ж звільнить нашу Україну?
Непобоїться стати в лави з сином.
У руки взяти автомата,
І за країну воювати.
Під пулями упасти й вмерти,
Та знати що це не даремно.
Коли любов іде з душі,
Ніякі пулі не страшні.
Народ, що прагне бути вільним,
Не зупинити нападом чужинців.
Не зупинити вибухом гранати,
Ані вриванням воїнів у хату.
Народ простоїть до кінця.
Із злості затремтять серця.
Лицем на землю захисник впаде,
Його земля мов матінка прийме.
Таких як він на пальцях не злічити,
Таких як він не в силах перебити.
Ряди захисників плечем в плече стоять!
Нехай від страху вороги тремтять!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160618
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.12.2009
автор: Петро М.