Гриць з Іваном в ресторані
Відмічали свято:
Їм обом аж на десятку
Підняли зарплату.
А як грошей вже не стало,
Вийшли, закурили …
Треба було йти додому,
Щоб жінки не били.
Гриць почав зливати душу:
– В мене така жінка,
Як приходжу трохи п’яний,
То дзижчить, мов пилка.
Дорікає, що дітиська
Зовсім босі й голі,
В холодильнику порожньо,
Мов у чистім полі …
Так мене картає, лає,
Може дать і в пику …
А тебе, Іване, жінка
За чуба не смика?
– Моя б теж мені побила
На голові миску,
Та вже третій день сьогодні,
Як сидить у Мінську.
Ато так би торохтіла,
Як отой будильник …
– «Мінськ» - то люкс,
Хороша штука,
Файний холодильник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157097
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.11.2009
автор: Станіслав Білий