Через всю історію сотень поколінь
Із нашими предками нас єднає кінь.
Грива, мов у дівчини розплетена коса,
Їх предки теж любили, в них сила і краса.
Приспів:
Коні мої, коні,
Коні вороні!
Чому ви являєтесь
Лише в снах мені?
Коней загнуздаю, сяду у сідло,
Стремена одіну, всім вітрам на зло.
Крикну їм вже звичне: "но-о", "гатя" чи "соп",
На кожнім з них проїду риссю чи в галоп.
Приспів.
Хто знайде підкову, підкову від коней,
То її прибийте до вхідних дверей.
Запанує щастя у вашому дворі
Й ви не раз згадаєте коні вороні.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156994
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 21.11.2009
автор: Віктор Кущина