Востаннє на долоні
Колихається місяць...
Ще мить,
І він має звільнитись
Від полону тепла,
Злетіти у простір
Та пронестись
По світу уяв.
Це буде поцілунок небу
На такім блискучім
Простирадлі...
До безтями
Закохуючи у себе
Всесвіт зірок,
Пройде він,
Пильно озираючись,
Шукаючи ґавань
Для себе.
Поміж ніжних світил
Чиясь душа блукає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156881
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.11.2009
автор: Шабо