Спустошуючись монологом

Спустошуючись  монологом  в  порожнечу
Я  розірву  нестерпний  плин  думок  
І  з  часом    забезпечу  тиху  втечу
Закривши  всі  шляхи-відходи  на  замок


(і  російською......)

Я  прошепчу  свой  монолог  в  бездонность  неба
Я  сброшу  сеть  безрадостных    обид
Я  просто  захочу  исчезнуть  где-то
Забыв  про  сердце,    как  оно  болит

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156626
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.11.2009
автор: Амелия