Життя,здається,тільки почалося,
Ще стільки всього треба нам зробити,
Ще стільки всього є,що мов колосся
Весною ще мале і починає зеленіти.
Далеко ще не все ми загубили,
Багато дечого ми ще не віднайшли.
Бо як подумати:то ж скільки ми прожили?
Ми,мов ті крапельки ранкової роси.
Ми непостійні,міняємо ми форму,
Нас ображає сонця промінь,що пече.
Ми не набули досвіду і поведінки норму,
Ми ще надіємось,що хтось підставить нам плече.
І справді,нащо нам спішити жити?
Ми ще багато всього мусимо зробить.
Бо ж віку й досвіду нам не купити
Ще все попереду...А час біжить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155374
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2009
автор: The Answer