ВОКЗАЛ . . .

.              "Кожний  день  для  нас,  як  вокзал,
               Кожний  день  невелика  зупинка..."

Вокзали,  вокзали...  Ряди  вагонів...
Радість  зустрічей  та  горе  розлук...
Та  сотні  ку́рток,  пальто,  і  пагонів,
Десятки  сплетених  в  радості  рук.

Нині  вокзал,  як  тривожний  мурашник,
Кудись  всі  спішать...  -  часу  немає,
А  цей  головою  понуро  поник  -
Ніхто,  мабуть,..  уже  не  чекає.

Вокзали,  вокзали  -  розбурханий  шум
Людського  життя,  людських  поривань,
Останніх  надій  та  стривожених  дум
І  гуркіт  вагонів  в  дорожну  рань...

Тут  запросто  можна  і  загубитись  -
В  чийомусь  щасті,..  чи  може  в  горі...
Чужими  думками  трішки  напитись
І  розчинитись  в  шумному  морі...
............................................
...  А  я  зустрічаю  тут  юність  свою,
Що  із  далеких  вернулася  літ...
Чи  нині  впізнаю  я  постать  твою,
Чи  вернеться  в  пам'ять  юності  світ?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155101
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.11.2009
автор: Володимир Кухарчук