Поклоняюсь тобі – моя рідная ненько,
Ти живеш у жорстокій добі.
І не ляхи руйнують, москалі не вбивають
Все це робимо ми самі.
Поклоняюсь тобі – моя доле кохана.
Твій народ вимирає до тла,
Не у війнах кривавих, не в боях за свободу
А у мирі, і щасті без зла.
Поклоняюсь тобі – моє серце єдине
Тебе зрадили ріднії діти.
Ти прости нам, що волю святу й золоту
Ми не знаєм куди подіти.
Поклоняюсь тобі і себе віддаю,
Бо не смію ходити святинею.
Ти – цариця, а я недостойна
Навіть зватись твоєю рабинею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152660
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.10.2009
автор: Іма