Жодного слова

Увесь  папір  заполонили  строки
Про  тебе  ,про  погоду  і  про  скрегіт
Десь  на  вулиці-
То  встають  із  вічності  кістяки  Поетів.
Про  бездарну  силу  вічних  свят,
Про  Петергофи,про  зітхання,
Про  літаки  ,про  Кеннеді  й  малят,
І  про  тла  криваві  з-під  багнетів.
Жодного  слова  про  кохання...
-Ой!
-Не  вимовляй!
"Пастой,вєдь  нічево  плахова,
Вєдь  у  всєх:встераюцца  і  любят.
Смєх!  Пазор!  Дітя!"
Я  тікаю.
Хай  ліпше  стигне  на  столі  кутя
І  не  ворушать  мої  стиглі  очі
(заплющені  з  прожилками  повік)
Мої  дорослі-хмарні  і  пророчі...
І...
Геть  сентиментальність  лиху!
Лиху?...
...Ковдра,ніч
"Карлсон,який  живе  на  даху"
під  подушкою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151528
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.10.2009
автор: Світлана Пражко