Привид почуттів душу розриває
Дух кохання в серці майже зник.
Почуття яких уже немає
Згадуються ніби дивні сни,
Ті котрі давно колись ти бачив,
Радісні спочатку, а потім сумні.
Смуток-це лиш мить котра гартує
Волю кожної людини на землі,
Та ця мить настільки швидко тане,
Що здається, що був то не він,
А хтось інший, той кого не знаю,
І бажання знати я не маю.
Ти ж бо рідний, мій, я тебе знаю
Щирим, ніжним, люблячим, моїм…
Так моїм і більше нічиїм.
Хоч усі навколо те говорять
В що я вірити не хочу над усе.
Та це правда і це дуже прикро
Так жорстоко помилятися в тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=150995
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.10.2009
автор: Butterfle