Знов ніч і знову тихий сум...
Заплутані думки і почуття...
Так важко від вчорашніх дум...
Чому складне таке життя?
Листок осінній впав під ноги
і хтось на нього наступив.
За що розгнівалися боги,
що так мою ти душу вбив?
Ти розчавив її,як той листочок,
який нікому лиха не зробив.
Навіщо цей із терену віночок
на страдницьке чоло моє надів?
За гріх який отак страждати мушу
і сплачувати борг слізьми?
Якщо мою ти вбив вже душу -
уламки потворні собі ти візьми!
Вона була тендітна, мов кришталь,
а ціну їй впізнати ти не зміг,
та не носитиму я трауру вуаль,
бо не буде в нас спільних доріг!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146414
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.09.2009
автор: Оля Харченко