* * *
Вона доволі груба у коханні,
А я занадто скромний у житті.
Вона мене знесилює страхами,
А я її замкнув у самоті.
І знову день при дні і рік за роком
Сплітаємо себе із протиріч.
А я лише боюсь, що ненароком
Затушимо якусь із наших свіч.
Коли жага світи розколихає,
І в грішники запишуться святі,
Я стану зовсім грубим у коханні,
Вона ж - занадто скромною в житті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146363
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.09.2009
автор: aleksgun