То де ж ти моя синьоока зоря?
Де краплі вогню, що збирала в долоні?
Ти птахом чарівним долала моря
Летіла до мене, в п'янкому полоні
А я твоє серце йому віддала
Не дивлячись в очі, тебе відштовхнула
Ти майже сестра, майже рідна душа
Але я забула. Тебе всю забула...
Колись ми ковтали зітхання дощів,
Палили свічки. І фарбуючи небо
Мовчанням з тобою складали вірші
Тепер ти без крил. Тепер я без тебе
Так просто зректися того почуття
Лишитися брамою у божевілля
Себе приховати від твого буття
Піти назавжди. І вважай це свавіллям...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145504
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.09.2009
автор: Дарианна