Чекати. Так втомилася чекати
І посміхатись наче божевільна.
Кохати, Що тепер кохати
Ти знав, я витерплю - Я сильна.
Прощати. А за що тебе прощати?
За те, що вірила твоїм словам?
Сказати, наче казку розказати
Це ж добра казка, а на серці шрам.
Втомилась, Боже як же я втомилась,
Успішні ролі і твоє нахабство.
Змирилась, ні із болем не змирилась,
Моя душа у серця в рабстві
Дратують, страх мене дратують,
Мої мінорні ноти у словах.
Ти хоч ридай та сльози не почують,
Забуть про сум, що тліє у очах......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142916
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.08.2009
автор: Myr-Myr