Баю-бай, моя крихітко доня.
Знов згадала від’їзд твій. Чи втечу?
Все життя маєш ти у долонях,
Та для мами завжди ти малеча.
Баю-бай, моя донечка вільна,
Буде злагода в домі твоєму.
Відпочинь. Бути змушена сильна,
Бо живеш без родини. Окремо.
Баю-бай, моя доня доросла,
І нехай тебе лихо минає.
Дивину я вплела тобі в коси,
Хай найкращій Ії розплітає.
Баю-бай, засинає с тобою,
Світ, закоханий, донечко, в тебе.
Не сумуй. Не задай мені болю.
Я молюся, бо спільне в нас небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=14170
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.05.2006
автор: Antolya