Снують селом живі мерці
І перегаром дихають у вічі.
Їх смерть затисла у руці
І приготовила вже свічі...
І пусткою стоять доми,..
Лиш де-не-де вогонь у печі.
А ви сховались за дверми
І тягнете партійні "речі".
Та ви злочинці перед Богом.
Це ж ви створили це життя
Це ви лишили за порогом,
Відняли в них все майбуття.
Це ви співаєте про голодомор,
А самі творите те ж саме ...
Для вас минуле лиш фольклор,
Картина пекла, що випала із рами.
Коли нарешті станете людьми,
Коли зальєте жадну пельку?..
Трудар у Бога важить, як і ви...
Коли згадаєте ви й неньку?..
Нещасну неньку Україну ...
Це ви своїми жадними руками
Створили в ній таку руїну,..
... В якій потонете і самі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139760
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.08.2009
автор: Д З В О Н А Р