Ніченька темна Весь світ обніма
А серце велике немов океан
На землю лягла Вирує любовю зігріте
Все оповила Без смертна душа
Заснула земля Лине у небеса
Лиш тільки т Руки не в томні такі
Хатина одна Нас усіх обніма
Світиться серед села І лине молитва у неї завжди
В тій хатині По вірі всім дітям
Сива матуся Тепло і ласку дає
З раніх літ Радість всюди навкруг
І до старості Як мати жива
Біль і тривогу пережива
Кожна стижина
То спогад її
Молодість прой шла
Старість при й шла
Життя про минуло не гадано
А як була молода
То очі світились
Мов зорі ясні
І тими зірками
Весь світ обняла
Обличчя на сонці
Сія от добра
Усмішка на ньому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139184
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.07.2009
автор: Atlantida