* * *
Відкриваються дзвони доріг,
Самотою пронизаний всесвіт.
Я хотів завернути за ріг,
Та спинило мене перехрестя.
І нікуди тепер не дійти,
І нікого не треба стрічати.
Залишається пил від мети
І невидимі обрію чати.
І чи варто сказати собі,
Що повинен затямити твердо:
Ти впадеш у земній боротьбі,
Нагороджений небом посмертно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138922
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.07.2009
автор: aleksgun