* * *
Стелися, барвінку, ти вже на межі.
Громами покраяно тишу.
І в нашім саду постерунки чужі
Листи у світанки не пишуть.
Ми стали хиткими. І вийшли на прю,
Здолавши всі витівки часу.
І тільки якусь проминулу зорю
Піймали в невипиту чашу.
Парує узбіччя. Святкує лоза
Народження власного трунку.
І падає,
падає
тихо сльоза
У пломінь мого поцілунку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138921
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.07.2009
автор: aleksgun