А ЧАС ІДЕ . . .

.              "І  день  не  день,  і  йде  не  йде,
               А  літа  стрілою
               Пролітають,  забирають
               Все  добре  з  собою."
                                           ТРИ  ЛІТА
                                                       Т.  Шевченко


Настав  світанок  -
Зарожевіло  небо.
Весняний  ранок
Ступив  на  землю.
І  перший  промінь
Ударив  в  греблю.
Ставок  ожив.
А  п'яний  місяць,
Що  воду  пив,
Зблід...
І  раптом  розчинився
У  мареві  хмарин...
І  я  роси  б  напився
Із  сонячних  цямрин...
Але  ж  далека  та  пора,
Як  був  той  ранок...
Та  й  мати  вже  стара,
Не  задивляється  в  вікно,
Як  місяць  воду  п'є.
Тепер  їй  все  одно
Який  в  нього  серпанок...
А  час  невпинно  роки  л'є
У  той  ставок...
І  неумолимо  йде
Повз  старі  липи,
Немов  сухий  пісок
Крізь  пальці...  сипле.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136435
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.07.2009
автор: Володимир Кухарчук