Сліпучий Ангел небом до Землі приходить,
Усі гріхи й брехню під шкіру вводить,
Вбиває все живе, небесним тим камінням,
Це пам'ятати буде не одне ще покоління...
Розносить вибух цей потужний по світах,
А нам це лиш загибель наша, в наших же очах,
Втомився Ангел, всім життя халявне це дарити,
Потужною бідою вирішив усім помстити...
Не дивиться ніхто тепер на вік сусіда,
Старик, дитина, й не важливо чи каліка,
Гуманність пропала в душі людини,
Перетворилися усі в бридку тварину...
Затоптують, запльовують усіх на смерть,
Урятувати кожен хоче лиш себе,
І де б не заховалась, найпідліша та людина,
Наш Ангел бачить все...Рука його занадто сильна...
Ніхто не розуміє, та це кінць...це все...
Людська душа перед судом безсильна вже...
І нікуди тікати вже, і нікуди ховатись,
Людське те панування, вже скінчилось...це мало статись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135516
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.06.2009
автор: Ярослав