Волі

Турботливим  дотиком  блідо-зеленим
Лине  до  ніг  мені  свіжа  травиця
В  полі,  де  сояшник  -  воїн  вогненний,
Дощ  напуватиме  срібну  криницю.

Славної  днини  і  дивної  долі,
Вранішньо-темної  знали  години,
Стягами  марить  вітер  поволі,
Коси  турбує  він  безупинно.

Де  тії  зорі,  що  наказали
Правим  шляхом  мандрувати  до  скону…
Ми  ним  не  йшли,  ми  його  здобували
Задля  майбутнього  краю  і  дому!

Там  за  криницею  в  полі  могила,
А  за  могилою  соняшник-воїн…
Дай  нам  травице,  земле,  дай,  мила
Тої  чарівної,  вічної  волі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135508
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.06.2009
автор: Вітряний Божок