Ти говорив,що я твоє життя...
І клятву дав мені навіки...
Невже слова твої-брехня...
А я без почуттів-каліка...
Мені казали,що усе мине...
Казав ти час наш лікар-він лікує...
І голуби вже не воркують...
І повернулась тиша...і буря почуттів пішла...
Колись з тобою була мила,
Ти цілував мене....і була я твоя...
Минуло все-напевне вже не я....
Тебе уже я не розбуджу зрання...
І поцілунок не відчую твій...
А памятаєш як колись кохані...
Літали ми у вирі мрій...
Невже це фальш і почуття брехливі?
Та думкою не тішусь я...
Ми порізнь...ми роздільні...
І ти не ти...і я не я..
Ти знаєш а ти учитель...
Не Бог звичайно....і не раб...
Ти вбивця мій...ти мій мучитель...
ЩО в муках довгих міцно так тримав...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135147
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.06.2009
автор: Не така як всі