Я повертаюсь!
Свіжі є ідеї,
чудові рими,
ще не втілені в життя,
яскраві образи,
шалені почуття,
мої бажання...
Дочекався співчуття -
І стало гірко...
На душі самотньо...
І холодно...
Без слова я куди?
Нікуди.
Немов риба без води.
Як птах безкрилий.
Як безбарвна фарба.
Життя прожите так нестерпно марно,
Та є ще час.
Не раз були пориви,
Зворушливі дощі,
І град, і зливи,
І сонце, й вітер,
Та вертало повсякчас
До Вас...
Нехай здійсняться мрії!
Нехай шанують СЛОВО на Землі!
Ми всї свої.
Зворушливі, чутливі,
Десь незвичайні,
Десь складні, а десь прості,
Всі грішні,
Але резом ми - СВЯТІ!
Бо з нами сила.
Непокірна.
Нездоланна!!!
МИ творим світле,
Сіємо кохання,
Долаєм страх...
І гріх.
Спитайте:"В чому диво?",
А я відповідаю:"У словах."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=13502
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.04.2006
автор: Святослав Народный