НАША КИЦЯ

Мамо,  мамо!
Нині  казки  мені  мало...
За  віконцем  темнота.
Щось  шурхоче,
Там  хтось  ходить,
Налякав  мого  кота.

Мамо,  мамо!
Хто  ж  там  ходить?
Ой!  Яка  там  темнота...
Хто  ж  тепер  за  сонцем  сходить?
Сину(Доню)  ми  пошлем  за  ним  кота!

Мамо!..
А  наш  мурчик...  любить  місяць,
Виглядає  кожну  ніч...
А  як  місяця  немає,
Зразу  лізе  він  на  піч.

Мамо,  мамо!
Слухай  пісню,
Пісню  нашого  кота...
Хочу,..  хочу!..  Аж  муркочу,..
Хочу  сиру  й  молока...

Мамо,  мамо!
Мишка  хвостик  стала  гнути,
Друга  з  нірки  вигляда...
Мамо!..
Миші  тоже  хочуть  чути
Пісню  нашого  кота.

Мамо,  мамо!
Що  там  мурчик  так  муркоче?
Щось  виводить  в  темноті...
Це  сметанки  він  так  хоче,
Аж  бурчить  у  животі...

Мамо,  мамо!
Що  так  рано
Сонце  нині  вигляда,
Із-за  хмарок,  із  туману?..
Мамо!..
Це  ж  до  нас  прийшла  весна!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134898
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.06.2009
автор: Володимир Кухарчук