Летять в безконечність всі твої мрії:
Глобальні, великі, життєві, малі...
Прикриєш тихенько натомлені вії
І вони вже живуть без тебе самі.
Як може жити людина без мрії.
Мрія це сенс і душевності рай.
Кожен орач зерно своє сіє...
В надії, що буде рясний урожай.
Які твої мрії - така ти людина...
Ти непомітний, а в душі ти Антей!
Колись прийде критична година...
І ти станеш потрібний для тисяч людей.
Бережи у душі головну свою мрію.
Вона, як маяк, що висвітлює путь.
Тебе я пр́ошу, прош́у, як вмію,
Про мрію свою в житті не забудь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134787
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.06.2009
автор: Д З В О Н А Р