Вкраїно, нене моя мила
Ти, як поранений той птах...
Скажи, де щастя загубила?
В яких незвіданих степах?
Народ твій дужий і вродливий,
Та в нього доленька лиха.
Скажи мені з якого дива?
З якого тяжкого гріха?
Куди ділась цілюща сила,
Що людям очі відкрива?
Земля від горя голосила -
Навіщо їй пусті слова?
Твій люд байдужістю хворіє,
Всі розгубивши почуття
І лиш про щастя марно мріє,
Що десь пішло у небуття.
Я не залишу сподівання,
Що пройде ця пора сумна.
Надія помира остання -
В народі кажуть недарма!
Вкраїно, я тобі пророчу
Ясні світанки у росі.
Моєї неньки в тебе очі...
Довік живи в своїй красі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134094
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.06.2009
автор: Вовчиця