Біжить по рейках електричка,
А я в вагоні пиш́у вірш́і...
Такою стала уже звичка,
Думки ловити - крик душі.
А думка б'ється об колеса,
Об стогін рейок і туман...
В душі родилась тиха меса,
Звучить величності орган.
Слова летять іскринками з рядків
Й на серце ліг щемлящий "зов",..
Як з трансформаторних витків,
Напругу з серця зняли знов...
Ритмічний стук стальних коліс
Знімає з серця всю тривогу.
А за вікном зелений ліс
Пливе та кличе у дорогу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133081
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.06.2009
автор: Д З В О Н А Р