Монолог поза 'сценою'

"All  the  world  's  a  stage,
 and  all  the  men  and  women  merely  players."
                                                                       William  Shakespeare
                                                                                                                                                                                                             

Набридло  вже  'акторське'  це  життя,  
де  кожен  день  -  лиш  маски,  грим,  несправжні  почуття;  
Гублюся  в  безкінечності  під  назвою  'Сценічні  ролі',  
а  зазирнути  в  вічі  істинного  'я'  бракує  сили  волі...  

Потік  банальних  фраз,  сценарії,  виразні  жести  -  
лише  спектакль  ще  один,  ще  одні  проби,  тести;  
Усе  напам'ять  завчене,  позбавлене  природності  й  життя,  
а  тиск  від  справжніх  відчуттів  знову  прискорює  серцебиття...  

'Весь  світ  -  театр...'  -  і  цьому  не  зарадиш,  
а  вчиниш  бунт,  повстанеш  -  одразу  ж  усе  втратиш.  
Безвихідь...  Залишається  лише  убити  залишки  старого  'я',  
знову  надіти  маску  і,  усміхаючись,  брехати  знов,  
як  сильно  любиш  Ти  своє  життя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126640
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2009
автор: Те, що існує...