Блукає моє серденько в повітрі,
Зливається з безоднею в палітрі…
Не вистачає мені кисню у грудях,
Тобі правдивості в твоїх словах…
Мабуть і я не завжди права…
Скажу – болить… і сіра хмара,
Прилине, накриє почуття відразу,
Сприймає розум це, як докірну образу…
Так, сприймає, та думати не хоче,
А потім ще й сльозяться карі очі…
Все це просто серце правила диктує,
І розум в ті часи нестримано гальмує…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126521
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.04.2009
автор: Маришка