Пролітає хмарка…
Вона мандрує з далекого Риму.
Там поливала дощами троянди
І пестила Храми Господні.
Що снилося їй над Римом?
Що сниться, коли Ти над Храмами?
Немає ніякого болю і тихо на серці…
В далекій сонячній Італії,
В місті під назвою Тренто,
Над сивими пагорбами плачуть хмари.
Хай заспокоює їх шум італійських площ.
Хай засинають під стук каблучків
Над дахами венеціанських будинків.
І плачуть вони не так, як у нас,
Не так гірко, не так тривожно.
Чи небо таке ж голубе в далекій Італії?
Чи пахне весною у небі над Римом?
Чи сміється сонце над водами Венеції?
Ось відлітає хмаринка на захід…
Не відповіла на мої марні запитання,
Не насміхалася з мене, але
Не сказала правди про дощ…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125044
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2009
автор: Mariana