Уже збирають суд присяжних.
Повільно краде мою сутність
Даремна совісті присутність,
Ненависть гірка всеосяжна!
Ілюзія буття змарніла
Навіяних думок і вражень,
Раціональних з"єднань, спряжень.
Себе я в натовпі згубила.
То відчуття аналізатор.
Релігія - чи є реальність,
Чи віри ірраціональність?
Чи то моральний регулятор?
То моє серце знов тріпоче!
Ненависть, виплекана в злиднях.
Все потаємне (тобто спіднє) -
"Ласкаво прошу!" всім охочим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118331
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2009
автор: Волошина Катерина