То був холодний зимній ранок.
Туман вкривав промерзлу стелю.
І льодяний калюж серпанок
Стелив мороз, ковтнувши хмелю.
Асфальт тремтів прозорим блиском.
І вітер пестив подорожніх.
Вбиваючи повітря тиском
Вранішніх вуличок порожніх.
Кудись летіли поміж станцій
Сполохані, круки тривожні.
З країни сну сумні повстанці.
Колючій темряві тотожні.
Крутилися у дикім танці,
Передвіщаючи зловісне
Немов знедолені вигнанці,
Зібрались разом ненавмисно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117530
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.02.2009
автор: Волошина Катерина