Припухлі зіниці тримають вії
зіниці міцно тиснуть в свідомість
ковтаєш вино забуваєш про мрії
раптово тямиш то не випадковість
пронизливі зойки вокзали тривожать
командні кроки кроки відгартовують тишу
забуті слова крізь минуле промчать
думок чорнопиких я тут не полишу
бажаєш світання і падаєш в ночі
лишаючи свідком закинуті фрази
як терпко палали її дивні очі
коли розуміла в житті не все зразу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116907
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2009
автор: Таська Мурмуляд