***
Нема образи і нема любові.
Усе відразу й зокрема.
Ще вчора я була з тобою.
Сьогодні, бачиш сам, сама.
Усе банально, бажано й раптово
Так затяглось, що далі – нікуди.
Ми так боялись цього слова
І водночас промовили: іди…
Ти більше не назвеш мене своєю.
Усе забудеться, мине, неначе дим.
Ти знайдеш скоро своє щастя з нею.
А я, напевне, знову буду з ним.
Порозуміння бракувало, справді.
Боролась злість і мрії кольорові.
Та я щаслива, кажучи по правді…
Неба образи, й не було любові!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113593
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.01.2009
автор: Ольвія