Я знаю, кохана, я знаю
Як в серці тремтить жовтизна,
Як ниє і плаче, волає
Відірвана з деки струна.
Як плачуть сніжинки невинно,
Як тягне нездолана мить,
Як вітер пірнув в павутиння,
Сховався і дрібно тремтить.
Я згадую ночі назовні-
Згорілі жертовні вогні,
У сірому темному ч́овні
Ми різали воду одні.
Горіла, стікала донизу
Оплавлена воску лоза,
В простору одягнута ризу
В напрузі блищала сльоза.
Я знаю, кохана, я знаю
Як в серці тремтить жовтизна,
Як смішно відбитком тікає
Запущена сміхом луна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113127
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.01.2009
автор: О. Верешня