Д А Й БОЖЕ НАМ НОВОГО ТАРАСА. . .

Тріумф  зла  –    щоби  добрі  люди,  нічого
                 Не  робили  проти.  .  .
               (Едмунд  Бьорк  до  фільму  «Гітлер»)

В  думках  своїх  колись  Тарас,
У  снах  вишневих,  у  свій  час,
Про  вільну  мріяв  Україну,
Як  про  коханую  дівчину.  .  .

Ось  сонце  вигляне  із-за  хмарини
І  Божії  здійсняться  чари,
І  зло  нахабнеє  і  чвари
Навічно  злинуть  з  України.  .  .

Вже  люди  будуть  не  рабами,
А  тільки  вільними  панами
І  згине  погань  на  Землі,
Згорить  у  адовій  смолі.  .  .

О  любий  наш,  наївний  ти  Тарас,
Коли  у  білому  лиш  бачив  біле.
Часи  змінилися,  настав  той  час,
Жадоба  людством  править  та  дебіли!

При  владі  Кураїни  є  чума,
Пристосувалась  до  життя  –  проклята  сила.
Бо  кольорів  конкретних  в  неї  вже  нема,
В  хамелеонах  важко  розпізнати  звіра!

Себе  елітою  поважно  величають.  .  .
Так  –  це  еліта  ворогів  Народу!
Куди,  з  якими  стягами  ідуть?
Національні  розгубили,  не  було,  в  них,  зроду!

Збагнути  важко.  Розплодилось  лихо,
Що  все  співає  любощі  Народу.
Щоб  оду  рачити  і  здерти  шкіру  тихо,
Гієни  і  шакали  виють  про  свободу!


Народ  грабують,  любий  наш  Тарас,
Під  стягами  твоїми,  у  своє  дозвілля!
У  очі  людям  прямо  вже  плюють,
І  ноги    витирають  об  Святе  Терпіння!

Кощунство  над  Святинею  Народу
Зросло  безмірно  –    сорому  немає.
Любов  до  доллара  –  є  чемність,  совість,врода.  .  .
Любові  Божої  свинота  ця  не  знає!

Банальна  фраза  :  світ  спасе  любов!
Кощунськи  галасує  від  таких  щоразу.
З  телеекранів  молодь  пропагує  знов,
Свої  потреби  вдовольнити  «  всі  й  відразу!»

І  шоу-бізнес,  бізнес  зокрема,
Хто  першим  буде,  хто  ще  найкрутішим!
Крізь  хамство,  підлість,  вбивство  зокрема  –
Здобув  вже  гроші  дармові  брудніші!

                                       .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .

Дні  за  днями  летять,  відміряють  роки.
Процвітає  злочинна  Вкраїна.
Неньку  рідну  ґвалтують  на  різні  смаки,
Народ  в  злиднях  товчуть,  як  в  помиях!.  .

Загарбали  все  :  і  ліси,  і  поля,
Вода  є  товаром  –  Святая!
Життя  продається  людей  ,  як  сміття,
Знов  рабство  дітей  процвітає!

Вже  мало  зосталось  Живої  Води,
Повітря  і  їжа  отруйні.
Злочиннії  зграї  все  грають  з  людьми,
І  посмішки  скалять  безвинні.

Коли  вже  народиться  знову  Тарас?
Зігрів  щоби  серце,  розкрив  щоби  вії.
Та  гордість  людськая,  що  приспана  в  нас,
Проснулась  в  Майданах  і  в  Дії!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113055
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.01.2009
автор: Артур Седой