Мов перший пролісок кохання розцвіло,
Трояндами уквітчане й донині,
І кличе вдаль, безмежнеє воно,
Немов співає пташка у долині.
Кохання першу квітку принесу-
Тобі дарую, голову схиляю...
Зриваю щастя вранішню росу,
Слова до тебе ніжні промовляю:
-Послухай ,люба, соловей співа...-
Скажу тобі -й затихну у задумі...
Ця пісня буде вічно молода,
Вчуватиметься в місячнім відлунні.
І зорі знову підуть у танок,
Усмішкою над нами весело засяють,
Коли кохання одягне вінок,
Коли дороги нас не роз'єднають.
Живими будуть вічно ці уста,
Які не мають меж у поцілунках,
І карі очі, мов моя зоря,
Для мене будуть вічним подарунком.
1990р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112914
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.01.2009
автор: andre-os