Не розпинай за те, що я була
Така як є – беззахисна і мила.
В твоїх долонях проліском цвіла,
У погляді твоєму світ втопила.
За те, що не змовкала ні на мить,
Від дотику одного зігрівалась.
Не розпинай, бо ще в душі болить
Все те, що вічним в мить оту здавалось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111556
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.01.2009
автор: Журавка