А мало ж бути привітання

Поплутав  хтось!  Сідаю  зра́ння
Писати  друзям  привітання,
Та  в  звуках  радіосичання
Потік  знайомих  голосів
Отих,  хто  ставили  і  клали,
І  як  хотіли  нахиляли.
Бач,  не  забули,  привітали
Рідненьких  виборців  усіх.

І  я  завзявся  віншувати.
З  якого  ж  краю  починати?
Куди  не  глянь  -  гладкі  й  пикаті
Злились  в  суцільний  моноліт.
Хоч  тих,  хоч  інших  висуванці
Тримають  нас  за  голодранців,
А  ми  у  виборчому  танці
Найменшу  з  двох  шукаєм  бід.

Одні  ділки  безбожно  крали,  
Трамваї  навіть  пропадали*,
Хоча  поклони  відбивали  -
Монахам  лаврським  на  зразок.
А  в  київських  любов  не  склалась,
Хоча  так  палко  цілувались  -
Вода  в  котлах  перегрівалась,
А  пара  вийшла  у  свисток.

Хтось  в  Вашингтоні  сльози  сіяв,
А  хтось  тинявся  по  Росіях
Дізнатись,  звідки  вітер  віє
На  наших  спритних  Труфальдін.
Вони  на  Кіпрі  і  в  Давосі,
Вони  у  Раді  -  пальці  в  носі.
Вони  і  влітку  "на  морозі",
А  людям  -  піст  і  карантин.

Промерзли  руки,  пальці  коле,
Та  ще  пишу  для  вас:  НІ-КО-ЛИ!!!
Я  не  піду  по  цьому  колу,
То  тим  радіючи,  то  сим.
Я  сім  разів  переміря́ю,
Ну  а  тоді  вже  відрізаю.
Вкраїнці!  Думайте,  благаю,
Кому  віддати  голоси.

*-  Вічна  пам'ять  Макіївському  трамвайному
     депо  з  усіма  його  коліями.

                               29  грудня  2008  року

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109822
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.12.2008
автор: Ігор Рубцов