Скажи, чи варто говорити сміло,
Коли твій погляд метушливий вкрай,
Моє тендітне обпікає тіло
Звабливо й тихо пророкує рай.
Навіщо забуваєш вчора й нині?
Не слухай, що у грудях тихо б’ється.
Розкаятись не пізно, струм по спині
І знову серце інеєм візьметься.
Відмовитись, відбитись, відсахнутись.
Солодкі мрії потерпають крах.
Мабуть судилось іншому відбутись –
На змучених твоїх засну руках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109383
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.12.2008
автор: Журавка