Я сиджу у лікарні з рукавами на спині
Жовті стіни закрили все те що є сине
Я загублени псих, мені треба тікати
Та мене не відпустять сталевії грати
Чотири стіни, є в загиблім Раю....
Я з них вже собі виклав гарну труну
По мені Некролог зпише лікар зі стінки
І мене похавають за дві, три хвилинки
Потім буде банкет, і як завжди напьються
І канканом об грати мої розіб'ються
Так буває що разу, що місяця тут
Я до цього вже звик, о, за мною ідуть
Певно треба закінчити шкрябать на стінах...
Ось, я бачу вже посмішки їхні на спинах
Ще багато хотів в некролог записати
Та не маю часу́, опускаються грати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107706
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.12.2008
автор: Анн Марі