Він гострить шприц і запрокидує волосся
Він тягне вени в перекір своїй жаги
Тремтить передчуваючи майбутне
І "Рідке Небо" входить в його сни
І там "під Небом" сни його банальні
Собака, дім сім'я або поля...
Бо тут в задушиному пилом місті
Раз оступившись, вибачень нема.
Він знае що прокинувшись від мари
Він прагнитеме повернутись знов
Або померти від ламкої болі
Бо в камінь переверне його кров
Він кляв прощення, кликав допомоги
Усі йшли поруч, та ніхто із ним
Зі світом розійшлись його дороги...
А світ залишився сліпим, німим, глухим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106225
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.12.2008
автор: Анн Марі