Баба с воза, воз на бабу

Стругает  розовый  рубанок.
Над  ним  потеет  стан  твой,  тонок…
Вся  ты  в  работе  спозаранок,
Аж  не  подкрасилась  спросонок.

Недюжей  силою  крестьянок
Наделена,  совсем  ребенок.
Не  в  стане  греческих  вакханок
И  ни  в  отряде  амазонок.

Твой  труд  не  прост,  порыв  твой  жарок.
А  взор  жесток  мой,  взор  мой  колок.
Я  ненавижу  сталеварок,
Матрон  с  кувалдой  на  просторах.

Но  все  равно  твой  образ  ярок
И  почему-то  больно-дорог.
И  я  пишу  твоей  в  подарок
Красе  божественной  некролог.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104794
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.11.2008
автор: Енисей Морович