Коли важким на груди каменем лягає
Сірість буднів, звичні крики, суєта,
Коли нічого більш тебе не утішає, -
Ти просто усміхнися і повір в життя.
Коли, щоранку прокидаючись, ти бачиш
Вже такий знайомий розпорядок дня,
Коли щовечора в подушку знову плачеш, -
Замислись, витри сльози і повір в життя.
Коли тебе кругом втішають люди,
Бо ти лиш викликаєш жаль і співчуття,
Коли навколо безліч плям і бруду, -
Звільнися від думок і знов повір в життя.
Коли в легенях вже давно нема повітря
Й здаєшся сам собі проблемою буття,
Коли шукаєш віри у пориві вітру, -
Зловись за соломинку і повір в життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103446
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.11.2008
автор: Альбіна Кузів