Мовчить триклятий сюзерен,
що полчища стоять на сході
та запевняє: «Не сьогодні
прийде до нас війни кузен».
Незвідані шляхи Господні.
Пора усім на шашлики.
Арей, напевно, щось та знає,
Ейрену пригощає чаєм,
а горн роздмухує міхи…
для танків крицю виливає.
Вбачаю і свою вину,
підгледів таємницю неба,
хтось ніж встромив мені між ребер,
ідуть миряни крізь війну
до царства вічного Ереба.
У нас тепер новітній бог
з ім’ям цікавим – Янелох.
06.05.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012632
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2024
автор: Микола Соболь